Поэзия Виталия Иващенко. Ми

Ми - українцi! Я пишаюся цим. I хотiв би, щоб якомога бiльше людей, якi живуть на землi України i люблять її, i тих, кого доля занесла в чужi краї, теж пишалися. Ця книжечка допоможе. В нiй немає придуманних вiршiв, в нiй думки i почуття, радiсть i горе, смiх i сльози i, головне, дуже багато любовi українця.

Оскiльки кожен шукає в поезiї своє, я розложив вiршi на вiсiм поличок, назви яких наведенi вгорi кожної сторiночки.

Насамперед - це Пiзнання свiту i себе. Тут i пошук Смислу життя, намагання зрозумiти Хто ми?, розiбратися у Стосунках, усвiдомити основнi Iстини життя, осмислити, що таке Мистецтво, сказати кiлька добрих слiв про Зрiлiсть.

Про нашу мову i нацiональну iдею, про становлення вiдкритого демократичного суспiльства, про полiтику i полiтикiв у роздiлi Публiцистика.

Щодня усi ми У пошуках щастя.

Найбiльший роздiл цiєї книги - Простiр кохання. В ньому i Любить! ( Не любить.) І "Таїна кохання".

П'ятий роздiл - це недоспiвана Ода жiнцi.

Без щирої Усмiшки i дошкiльного жарту українець - не українець.

А все це разом i є Свiт поезiї - одна з найхарактернiших i глибинних нацiональних рис сентиментальних i мудрих, лiричних i усмiхнених, романтичних i прагматичних українцiв.