Поэзия Виталия Иващенко. Зернятка

З нас кожен сам творець життя свого.

Усе-усе для чогось у природi.

Сiм'я - для збiльшення людського роду,

Кохання - для покращення його.

Буває, що життя втрачає смак:

Бентежить дух безвихiдь i трагiчнiсть.

I лише мудрi вмiють жити так,

Неначе кожен день - маленька вiчнiсть.

"Життя - це гра!" Подобається гасло.

Все тимчасове: люди, пекло, рай.

Щоб довше радiсть у душi не згасла,

Не переймайся програшами! Грай!

Є двi iдеї у житейських хащах,

Якими можемо себе вiдкрити:

Подвижницька iдея - стати кращим,

Iдея споживацька - краще жити.

Всi ми в черзi, як пращури кiлька столiть,

За добробутом, щастям, любов'ю.

Не нервуй, що попереду стiльки стоїть.

Подивись, скiльки їх за тобою.

Я не люблю чужих компанiй,

Де всi свої, а я - нiхто.

Мов сирота в кутку в пальто,

А всi - в бiкiнi на диванi.

Дорога мудростi - тяжка i нескiнченна,

Це розуму i темноти двобої.

Мудрець - завжди один у полi воїн,

А дурнi - це народне ополчення.

Тiла дiвочi - iстинна краса.

Але обличчя часто примiтивнi.

Бо тiло - це дароване людинi,

Обличчя-душу кожен творить сам.

Ми - не ангели милiстю Божою.

В племенах дикунiв нашi витоки.

Через це егоїсти є нормою,

Мудрi, добрi i щирi - це винятки.

Всьому на свiтi визначенi строки,

Щоб цiнував i часом дорожив.

Не переймайся, скiльки маєш рокiв,

Радiй i дякуй: "Господи, дожив!"

Хоч би якi були часи й умови,

Лиш одиницям легко й весело живеться.

Були i є у щастя три основи:

Здорове тiло, вiльний дух i добре серце.

Ентузiасти - це один iз ста.

Їм все вдається, їм легка дорога.

Ентузiазм - це той прекрасний стан,

Коли в душi ти вiдчуваєш Бога.

Знання - це наче тест: що ми за люди.

Розумнi хочуть вчитися i знати.

Тупi i хитрi вчитися не люблять.

Зате страшенно люблять керувати.

Вчись іронічності.

Вона є мудрий погляд

На все, що відбувається в житті,

Не дасть тобі сконати в суєті.

Усміхненим всміхається і Доля!

Людей відкритих, щирих - одиниці.

Хтось тішиться

придуманою роллю.

Людина розкривається в дрібницях,

Коли вже не слідкує за собою.

Життя не буває без скрут і проблем.

Але через них убиватись не варто.

Проблеми - не горе, а мізерна плата

За радість, що ми у цім світі живем!

Навіщо люди п'ють? Себе не шкода?

Шукає кожен з нас гармонію свою.

Комусь кохання, творчість чи робота,

А хтось півлітру випив - і в раю!

Щось не вмію, а хочу - без страху робитиму!

Є в історії свідчень чимало:

Згодьтесь - Ноєв Ковчег будували любителі,

А "Титанік" - професіонали!

Несправедливо Вас образили? Простіть!

Це їхній гріх. Зла в серці не тримайте.

Зло множить зло. Його і так чимало.

Забудьте! Усміхніться! І живіть!

Я сам пройшов шляхи падінь і злетів,

Пророків начитався - хай їм грець!

Свідомо не люблю авторитетів,

Шаную тільки інтелект і честь!

……………………………………

Жiноча цнота є не в тiм,

Щоби нi з ким, нiде й нiколи.

А в тiм, щоб бути тiльки з тим,

Для кого ти - дарунок Долi.

Ти дозуєш мене, дивака,

Наче я - не любов, а отрута.

Так старанно зав'язуєш пута,

Щоб i жив, i не дуже скакав.

Перелюб - наче грiх, але не зло.

Вiд нього не помер нiхто й нiколи.

А той, кому з грiхом цим повезло,

Щасливим був i щиро вдячним Долi.

Кохання справжнє вiдрiзняє те,

Що в нiм нема претензiї на власнiсть,

Воно самодостатнє i святе,

Це - нiжнiсть, романтизм i делiкатнiсть.

Кiнчайте шукати свою половинку!

Бо перебирати з нас кожен мастак.

Приходьте з добром i закохуйтесь в жiнку,

I кожна десята з них скаже вам "Так!"

Розбещенiсть не в тому: з ким i скiльки.

Обмежень у Природи в цiм немає,

А в непiднесеному ставленнi до жiнки,

В якому пристрасть душу опускає.

По суті всі мужчини полігамні.

Але одним дано, а іншим ні

Духовний злет відчути у коханні

І присвятити жінці кращі дні!

Вимоги свої вгамуйте трохи,

Ласих до краси багато ще.

Не шукайте дуже довгоногих:

Довші ноги - швидше утече!

Кохання - не обов'язок, не служба.

Якщо з цим дивом пощастило Вам,

З роками це - красива ніжна дружба,

Прикрашена інтимним почуттям!

Красива жінка - безперечно радість!

По-різному всі ставляться до неї:

Одним - це цінна річ, приватна власність,

А іншим - диво, стимул і натхнення!

……………………………………………

Усмiшки

"Що за курка дивна?

Я таких не бачив зроду."

"Вивели нову породу.

Це - м'ясна-спортивна!"

"У спортивної як м'ясо?

Як покуштувати?"

"Не вдалось до цього часу,

Не в змозi догнати!"

Знайшли дитинку у Карпатах,

Яку змiг виховати дятел.

Пройшла всього одна доба -

Усiх цей хлопчик задовбав.

"Мамо, бачили ми в лiсi,

Як по хмиз ходили,

Голi жiночки й мужчини

Там таке робили!"

"Дикi люди!.. Тiльки звiдки?

Все то люд пропащий!"

"Мамцю! Тiтки може й дикi,

Але татко наший!"

"Куди не кинь - усi пани!

А вкрали паспорта, дебiли!"

"А ви в мiлiцiю ходили?"

"Та я ходив... Це не вони."

Ще за життя знайомий

На пам'ятнику висiкти звелiв:

"Ну що, жлоби з профкому,

Тепер ви вiрите, що я хворiв?"

"Таксисте! Обережно! Летите

Як утiкач, пробачте за вiдвертiсть.

У мене вдома восьмеро дiтей!"

"I ви менi, мадам, про обережнiсть?!"

"Як взнаю ще раз, що ти зрадиш менi,

Покiнчу з собою, щоб знала!"

З тих пiр - анi слова! I вже сiм разiв

Вiд смертi його врятувала!

Нога у гiпсi. "Не ходiть по сходах!

Ви можете нашкодити собi!"

Пройшло три тижнi. "Докторе, вже можна?

Бо лазити так тяжко по трубi!"

"Знов запiзнився! Ти ж казав - в останнє!

I не бреши, що раптом захворiв!"

" Я жiнку врятував вiд згвалтування!"

"Як так?" "А я її уговорив."

"Чи перший я, що так тебе кохаю,

Кого ти любиш пристрасно i щиро?"

"Звичайно, перший!.. Я не доганяю,

Чому про це питають всi мужчини?"

Як топче пiвень курку бiля хати!

Ось поруч проса сипонули дiти.

Покинув курку i почав клювати…

Не приведи Господь так зголоднiти!

Оголена жiнка сiдає в таксi.

Водiй з несподiванки витрiщив очi.

"Дивуєтесь справжнiй жiночiй красi?"

"Я думаю: звiдки дiстанете грошi."

Нема спасiння вiд дурної жiнки.

Шукає приводи для ревнощiв роками.

Якщо не знайде навiть волосинки:

" Ти що, вже спиш iз лисими жiнками?!"

Обручка на правiй - одружена значить.

На лiвiй - що вiльна i нiжна.

На правiй i лiвiй - вона-то замiжня,

Але це нiчого не значить.

"Я не можу продати, шановний клiєнт.

Це ж аптека! Я ж тричi сказала:

Щоб придбати миш'як, вам потрiбен рецепт,

Фотографiї тещi замало!"

Бабуся згадує щасливiї роки,

Єдину пристрасть - першу i останню.

"Хто ж був твоїм замрiяним коханням?"

Бабуся романтично: "Моряки!"

"Міліція! Рятуйте, бо татуся б'ють!"

І дійсно: двоє рубляться завзято.

"Синок, а котрий із цих двох твій тато?"

"Не знаю. Саме це вони з'ясовують."

"Це телебачення? Не будьте так жорстокі!

Новин рядок біжучий не пускайте!

Бо теща думає, що то є караоке,

І цілий день їх з радістю співає!"

"Ой мамо! Ви тепер такі багаті!

Це тато дав Вам гроші на манто?"

"Якби я покладалась лиш на тата,

То і тебе б на світі не було!"

Освідчуємось ми: "Я вас люблю!"

Французи: "Же ву зем!", вгамовуючи спрагу.

Англійці з гідністю: "Міс, ай лав ю!"

І лиш китайці мовчки роблять справу!

"Як вип'єш, всі жінки стають красунями!

Так тягне на любов!" "Так це ж інстинкт!

Як організм відчув, що він отруєний,

Йому кортить продовжити свій рід!"

Дарма не дозволяли пірсінг доці!

Хоч я собі не ставила б ніколи.

Тепер, як в неї є кільце у носі,

Багато легше піднімати в школу!

Жінки, улюбливість мужчини - це не зради!

Є в математиці відомі аксіоми.

Якщо наліво він піде чотири рази,

За геометрією - вернеться додому!

"Про що ти мрієш?" "Буде наче сон:

Знайду сто тисяч доларів! Нормально?"

"Але чому тоді вже не мільйон?"

"Я думаю, мільйон - це нереально!"

Трикутники любовні - не містерія.

В них гине люд до щастя на путі.

Трикутники, на жаль, не геометрія:

В них дуже часто всі кути тупі!"

Чоловіками невдоволені жінки.

"Мій, як дурний, йому одне - робота!

Він про роботу меле й уві сні!"

"А мій всю ніч всміхається, сволота!"

"Ой докторе! Яка у мене втрата!

Кохана кинула! За що - так і не взнав".

"Та я ж хірург! А вам до психіатра!"

"Зі сходів кинула! Я ребра поламав!"

"Мій тато добрий, ввічливий і стриманий

Повчав мене в дитинстві і тепер:

Давати - значно краще, ніж отримувати!"

"Твій тато хто - священник?" "Ні, боксер!"

"Повів у театр на "Отелло" дружину.

О як він душив її! Що значить класика!"

"Ви що, театрали?!" "Ні! Інша причина:

Такі культпоходи - це як профілактика!"

"Хтось вчора ввечері співав у Вас."

Була сусідка щирою зі мною:

"Це я, як кажуть, убивала час..."

"Ви вибрали, мадам, страшенну зброю!"

Учора на базарі

Циганка нагадала

Всього за двісті баксів,

Що я є дійсно лох!

Чорненького дружина народила

І чоловіка заспокоює: "Порядок!

Це доказ, що ти - не проста людина,

Не чмо якесь дурне, а Пушкіна нащадок!"

"Шановний батько! Ваш синочок Ігор

Дівчаткам в класі не дає спокою."

"Я в школі за дівчатками теж бігав!"

"Теж бігали? І теж з бензопилою?"

"Ваш Вовочка - найгірший за усіх!

Без шкоди він не зробить ані кроку!

Весь клас підбурює! І, як на гріх,

Не пропускає жодного уроку!"

"Ну як в сім'ї?" "Як чесно - сміх і гріх!

Дружина задовбала - просто лихо!"

"А я у себе вдома наче тигр!

Ходжу на чотирьох і дуже тихо."

"Ой докторе! Наснилося: я - гола!

В самім намисті. А людей чимало!"

"І як Ви почувалися?" "Недобре.

Намисто це мені не пасувало!"

"Ти одружився? Що з тобою трапилось?

Ви полюбились?" "Та яка любов!

Набридло по їдальнях харчуватися!"

"А зараз як?" "Подобається знов."

В приймальній мерії. "Ви хто?" "Іван Сусанін."

"Той самий?" "Так, той самий! Ті ж ідеї".

"Ой, ми так раді познайомитися з вами!

Я зараз всіх гукну!" "Гукайте і підемо!"

Колискову пісню так, як може,

Донечці своїй співає тато.

"Тату, а мені вже спати можна,

Чи тобі ще хочеться співати?"

Якщо за розум хвалить жiнка мила,

Говорить, що нема таких, як ти,

Це значить, що вона вже зрозумiла:

Дурнiшого їй точно не знайти.

"Де, мамо, ми взялись?" "Тебе знайшла в капустi.

Тебе у гречцi. У картоплi вас".

Зненацька старшенький синок озвавсь:

"Попотягали ж по городах вас, матусю!"

"Не п'ю й не пив! Тренуюся! Пощуся!

Коханок в мене не було й нема!

Скажи, я правильно живу, дiдусю?"

"Ти правильно живеш. Але дарма!"

Про поезiю.

Менi не треба ваше визнання.

Я хочу, щоб у будь-яку годину

Цю книжечку вiдкрили навмання,

Пробiгли вiрш i: "Боже, я ж - Людина!"

Поетiв - море. Кращi є i гiршi.

З них кожен сам собi й життю радiє.

Поет - не тiльки той, хто пише вiршi,

А той, хто любить їх i розумiє.

Поезія не має еталону.

Це спів душі, свій храм, своя дзвіниця.

Хоча поетів різних є мільйони,

Але близьких по духу - одиниці!

Бажаю вам кохання мати крила!

Не спалювати мрiї i мости!

Хай пристрастi наповнюють вiтрила,

Душа підкаже Вам куди плисти!

I Ви, i я - батьки i дiти Долi.

Життя - прекрасна мить, а не двобiй.

Я Вам бажаю Розуму i Волi,

I пошуку Любовi. У собi!